Візія Українського інституту майбутнього: яким став світ у 2030Е

Уявімо, яким став світ 2030 року…

Отже. Сьогодні 31 грудня 2030 року. За останні 10 років життя людей дуже змінилось: від побуту та щоденних звичок до глобальних взаємовідносин.

Роль держав в економіці стала менш значущою, посилився вплив міст, транснаціональних корпорацій. Найбільші з них стали емітентами власних електронних платіжних інструментів, що приймають як законний засіб платежу по всьому світу. Але регулювання їх обігу збереглося за державними інститутами.

Долар перестав бути основною світовою резервною валютою. Золотовалютні резерви центробанків представлені мультивалютним кошиком, до якого входять у тому числі електронні (цифрові) валюти.

Третина всіх розрахунків у світі здійснюється за допомогою цифрових грошей.

Цифровізація і технології «індустрії початку 20-х» допомогли подолати чергову світову фінансову кризу.

Енергія значно подешевшала завдяки проривним технологіям, енергоефективність економік зросла. Поновлювані джерела енергії (ПДЕ) забезпечують чверть усіх світових постачань енергоресурсів. Однак нафта й газ залишаються основними джерелами первинної енергії для світової економіки.

У 2030 році закрито майже всі вугільні електрогенерувальні станції.

Внесок атомних і газових електростанцій в генерацію електроенергії ще не сягнув піку 2030 року, тенденція продовжується.

З розвитком поновлюваної енергетики з'явилися ефективні й відносно дешеві технології генерації та зберігання енергії.

На електромобілі їздить кожен п'ятий житель розвиненої країни, а в обсязі продажів електромобілі та гібриди досягли 50%.

Існує глобальний ринок квот на викиди СО2.

«Зелена енергетика» з тренду, що колись зароджувався, перетворилася на щось само собою зрозуміле. І це було неминуче, інакше зміни в атмосфері через викиди вуглекислого газу стали б незворотними. Людство в середині 2020-тих опинилося на порозі екологічних катаклізмів.

Сьогодні ж, наприклад, морські вантажні судна дедалі більше як паливо використовують скраплений природний газ, сонячну, вітрову енергію й водневе паливо, що дозволяє скорочувати шкідливі викиди.

Екологічність стала наріжним каменем, адже зміна клімату залишається головною загрозою для існування людської цивілізації.

Через міграції та нерівномірний рівень народжуваності у світі збільшилася кількість представників далекосхідної (азійської) й екваторіальної (африканської) рас. Частка населення європейських країн у загальній чисельності населення Землі скоротилася з 10% на початку 20-х до 7% у 2030 році. Європеоїдна раса рухається до того, щоб стати меншиною. Цілком імовірно, що це станеться до 2050Е.

Пройшовши рецесію, економіки практично всіх країн цілком змінилися. Модель організації економіки перетворилася на економіку екосистем. Відбувся так званий upgrade світової валютно-фінансової системи.

Практично всі компанії змінили свої бізнес-моделі або їх ключові елементи, від визначення мети до організації виробничого процесу.

Компанії, які відразу зрозуміли, як важливо інвестувати у власні дослідницькі центри й лабораторії, виграли конкуренцію та завоювали лідерство у своїх галузях. Ті, хто не встиг це зробити вчасно, стали аутсайдерами, і багатьох вже немає.

Відбулося стирання кордонів між галузями. Найуспішніші корпорації працюють на стику сегментів, які ще 10 років тому важко було об'єднати в одну сферу діяльності. Наприклад, освоєння космосу й видобуток корисних копалин (на астероїдах), нейробіологія та мікрофінанси (поведінкова економіка) тощо.

Зникли деякі класичні бізнес-моделі. Наприклад, традиційну банківську сферу витіснив фінтех. Рітейл і телекомунікації радикально перетворилися через поширення шерингової економіки (економіки спільного споживання), глобального супутникового інтернету, автоматизованого доправляння, кастомізації продуктів (адаптації масового продукту до запитів конкретного споживача).

У людей, особливо молоді, трансформується звичка володіти. Навіщо витрачати гроші на те, що можна взяти в оренду, користування?

Далеко не завжди доцільно купувати житло, оскільки люди постійно переїжджають з місця на місце, і не лише через зміну роботи або професійної діяльності, а й просто бажаючи дістати нові емоції.

Аналогічні справи з автомобілями для їзди по місту. Послуга спільного користування автотранспортом стала доступною практично кожному жителю розвиненої країни, як і мобільний телефон 20 років тому. Люди переміщаються містом переважно на автономних автомобілях, які вони замовляють у каршеринг-сервісі. Аварій стало в рази менше, адже більшість із них ставалося через людський чинник.

За останні 12 років значно змінився ринок праці, автоматизація та штучний інтелект позбавили роботи мільйони людей. Але водночас виріс попит на людей з креативним, образним мисленням.

З певним лагом були створені нові сектори економіки, нові професії, які забезпечили зайнятість майже всього економічно активного населення Землі.

Автоматизація та роботизація кардинально збільшили продуктивність праці, усю рутинну роботу тепер виконують роботи. Вивільнений час люди витрачають на творчість, мистецтво, наукові відкриття, пізнання психології. Саме в цих секторах зосереджені трудові ресурси та формування доданої вартості.

Найбільшим попитом користуються фахівці, які володіють міждисциплінарними навичками. Наприклад, програміст-маркетолог-психолог, юрист-технік-етик, біоінженер-психолог-економіст тощо.

Цінністю в сучасному світі є дані, а не продукти. Повсюдно впроваджено кіберфізичні системи, функціонують центри опрацювання даних, динамічними темпами розвиваються хмарні технології. Більше половини всіх даних зберігається в публічній хмарі. Поза сумнівом, усе це вимагає підвищеної уваги до питань кібербезпеки. Компанії витрачають дедалі більше грошей на заходи боротьби з кіберзагрозами, на технології захищеного доступу: шифрування даних, технології ідентифікації тощо.

Змінилося й повсякдення людей, усі побутові процеси стали більш «розумними», економними з погляду витрат часу й зусиль. «Розумні» пристрої взяли на себе щоденний клопіт, як-от прибирання, прання, сортування речей, приготування їжі та догляд за дитиною. Це уможливив розвиток інтернету речей.

Усе електрифіковане стало інтелектуалізованим.

Кожен фізичний об'єкт може бути підключений до різноманітної інфраструктури, а давачі застосовуються всюди і допомагають людям сприймати довкілля в повному обсязі.

З'явилися «розумні» міста, у яких немає заторів на дорогах, діють автоматична переробка сміття на енергію, «розумна» система освітлення й водопостачання. Злочини в «розумних» містах практично неможливі, а якщо і стаються, то розкриваються практично відразу.

Більше того, сама людина стала носієм сенсорів, зокрема імплантованих, які відстежують стан її здоров'я і передають інформацію персональному лікареві. Люди в середньому стали багатшими і тепер витрачають переважну частину доходів на збереження молодості й подовження життя.

Ще один тренд, який увійшов у повсякдення людини, — подорожі. Літаки за 4 години можуть долати континент, тому чисельність подорожан неухильно зростає. Туризм став основою економіки багатьох країн. Набирає обертів космічний туризм.

Однак, безумовно, усі проривні технології та інновації сконцентровані в найрозвиненіших економіках світу, тоді як у багатьох країнах, що розвиваються, життя «плине по-старому».

Соціальна нерівність між державами збільшується. Багато в чому це обумовлено тим, що розвинені держави обмежують доступ до нових технологій. 3D-друк органів і тканин, нові можливості в трансплантології все ще дорогі й доступні далеко не всім, що посилює розкол за лінією багатства.

Нерівномірний розподіл благ на планеті залишається головним викликом людства 2030 року, як і зміна клімату, а також захворювання, що не піддаються цілковитому лікуванню.

Головними загрозами подальшого існування людини в нинішньому вигляді — Homo Sapiens — на додачу до поширеної світом зброї масового ураження стають штучний інтелект, генна інженерія (зміна ДНК людини) і нові модифікації небезпечних вірусів.