Україна 2030 року — парламентська республіка з державною архітектурою, подібною до акціонерного товариства. Головні вигодонабувачі в країні - громадяни.
Управління країною в моделі представницької демократії громадяни здійснюють через «наглядову раду» — своїх представників, обраних у Парламент шляхом голосування.
Операційне управління країною здійснює професійна рада директорів — Кабінет Міністрів України (КМУ).
Збережено три гілки влади: законодавча, виконавча і судова.
У країні діє модель представницької і прямої демократії, комбінація яких дозволяє зберегти баланс і раціональність.
Роль президента зведено до представницьких і дипломатичних обов'язків. Головні функції виконує прем'єр-міністр, якого обирають загальним голосуванням і який формує Кабінет Міністрів.
Законодавча влада представлена двопалатним Парламентом, де депутати обираються за відкритими партійними списками.
Об'єднання територіальних громад можуть делегувати своїх представників до районних/обласних рад, а області — до центрального Парламенту за пропорційною системою.
У Парламенті опозиція дістає низку повноважень, які дозволяють їй контролювати дії влади. Зокрема опозиція контролює діяльність прокуратури, Рахункової палати, Казначейства, Національного агентства з протидії корупції, без можливості чинити тиск і вплив.
Виконавчою владою є Кабінет Міністрів — «рада директорів», яка виконує тактичні завдання для реалізації стратегії економічного розвитку, що безпосередньо впливає на розвиток економіки, зростання якості життя в країні і добробут кожного громадянина.
Функції держави мінімізовані. До 2025 року було завершено ревізію всіх державних органів влади, їх цілей, користі для громадян і країни. Ліквідовано старі міністерства й відомства. Їх замінили нові інституції, створені відповідно до потреб і запиту на виконання функціоналу, з новими бізнес-процесами й мотивованим персоналом.
До роботи оновлених органів державної влади залучено мінімальну кількість працівників. Персонал для нових інституцій підбирають шляхом відкритого конкурсу, а заробітну плату формують на основі ринкової.
Введено систему електронного уряду (e-government). З 2023 року кожен громадянин має електронне громадянство і електронний кабінет. Електронний кабінет істотно спростив комунікації з державними органами й виключив роботу «face to face» із чиновником.
Усі комунікації, опитування, референдуми провадяться через електронний кабінет. Електронний кабінет — це також інструмент для ведення бізнесу, подання звітності, зведення фінансової інформації про користувача, отримання довідок і витягів від органів державної влади. У 2025 році Україна цілком відмовилася від паперового документообігу.
Судова гілка влади незалежна.Прокуратура перебуває у вертикалі Парламенту, а не президента. З метою уникнення узурпації контроль над прокуратурою має опозиція (це зафіксовано в регламенті й законі).
Головні принципи архітектури влади:
- «знизу вгору»: усі громадяни України — вигодонабувачі;
- персональна відповідальність кожного чиновника, міністра, прем'єр-міністра;
- KPI для всіх оновлених міністерств і відомств;
- контроль влади (опозиція контролює владу).
Функції держави зведено до мінімуму:
- забезпечення національної безпеки;
- фіскальна політика, а також наповнення та розподіл бюджету;
- регулювання стратегічних сфер, у тому числі антимонопольне регулювання;
- арбітраж (судова система);
- медицина (стандарти, невідкладна медицина, допомога під час дорогого лікування);
- освіта (стандарти, обов'язкова шкільна освіта, держзамовлення на фахівців специфічних спеціальностей);
- соціальне забезпечення.
Національна безпека: армія, морська оборона, ППО і космічні війська, кіберзахист, національна гвардія.
Фіскальна політика. Загальнодержавна система оподаткування та місцеві податки, якими регіони регулюватимуть інвестиційну привабливість і конкуруватимуть у сфері залучення інвестицій, трудових ресурсів.
Регулювання стратегічних сфер, як-от банківської системи (НБУ), конкурентного законодавства (антимонопольне регулювання), зовнішньої торгівлі (експортно-імпортні операції, захисна функція).
Суди. Суддів обирають на конкурсних засадах, мінімальний вік для обрання на посаду арбітражного судді — 45 років. У разі корупційних або інших махінацій на суддів покладається висока матеріальна відповідальність із повною конфіскацією майна у нього і всіх пов'язаних осіб (у разі, якщо доведена відсутність у них легального джерела, яке відповідає наявним активам).
Медицина. Запроваджено систему страхової медицини, держава надає тільки швидку невідкладну допомогу. Джерелами медичного страхування є власне громадянин, частково держава або місцеві органи влади. Також держава створює спеціальний страховий фонд для фінансування дорогого лікування громадян.
Освіта. Держава гарантує повну загальну середню освіту. Цей цикл триває 12 років (переважно до досягнення повноліття).
Вища освіта платна, але надаються пільгові кредити: перші п’ять років тіло кредиту не сплачується, а лише пільгові відсотки. Також держава фінансує підготовку фахівців для потреб держави: наука та дослідження, оборона й безпека, державний сервіс (конкурсний відбір ще у школі) та надає найталановитішим випускникам шкіл, які не потрапили до держзамовлення (10% випускників), державні гранти на навчання. Іншими механізмами фінансування навчання студентів є гранти корпорацій та міжнародних інституцій, а також самостійна сплата.
Держзамовлення держава зберігає тільки для специфічних спеціальностей, які потрібні для:
- наукових дослідів в усіх галузях;
- національної безпеки;
- державного управління.