1. Чисельність населення у світі зростатиме ... і, за даними ООН, сягне 8,5 млрд. осіб, у тому числі середній клас становитиме 5,3 млрд. Відповідно, зростатиме потреба в якісних продуктах харчування, одязі, енергії, гаджетах, ліках тощо.
З’являться нові хвороби, будуть проблеми з водопостачанням, виникне потреба в нових технологіях із забезпечення продуктами харчування. Через збільшення чисельності населення і споживання ресурсів загостриться проблема забруднення навколишнього середовища.
Народжуваність у розвинених країнах знижуватиметься, але кардинально збільшиться тривалість життя. У країнах, що розвиваються, навпаки, населення молодшатиме. У результаті можна очікувати серйозний глобальний соціальний дисбаланс.
Тренд на урбанізацію в найближчі 10 років триватиме. Це призведе до концентрації агресії в містах та водночас викличе зворотний процес. У пошуках спокою й тиші люди розсіюватимуться, житимуть в окремих безпечних резерваціях, із цілковитим самозабезпеченням ресурсами й енергією.
2. Піклування про довкілля змінить структуру попиту на первинні енергоресурси. Відбуватиметься витіснення вугілля газом, закриття вугільних електростанцій. Попит на газ зростатиме швидше, ніж на нафту.
Поновлювані джерела енергії стануть енергоресурсом, споживання якого зростатиме найшвидше. Електрогенерація забезпечить половину приросту споживання первинної енергії. Частка електромобілів істотно зросте, але до 2030Е вони не зможуть витіснити автомобілі з традиційними двигунами внутрішнього згоряння.
3. Розпочнеться масова міграція народів з «бідного» Півдня на «багату» Північ, зі Сходу на Захід. Люди тікатимуть не від воєн чи штучно створених конфліктів, а через клімат, наприклад нестерпну спеку, або екологію, зокрема отруєння річкових вод тощо.
4. На зміну гегемонії однієї держави (США) прийде регіоналізація. У світі виникатимуть нові силові центри, окремі держави претендуватимуть на роль регіональних або субрегіональних лідерів. Це повністю змінить відносини в регіонах й у світі. Маленькі країни зможуть кидати політичний виклик великим упливовим державам, наприклад Північна Корея — США.
5. Ризики глобальної війни залишаються високими. Геополітична напруга посилюватиметься через демографічні чинники. Чисельність населення зростатиме, і, хоча запасів їжі більшатиме, нерівномірний розподіл ресурсів у світі викликатиме конфлікти та створить загрозу третьої світової війни.
Потенційні локації військових конфліктів: Близький Схід, Червоне море, Перська затока, Палестина, Туреччина, Росія.
6. Приватності буде менше, контролю з боку держави — більше. Розширюватиметься глобальна система контролю — через інтернет, а також глобальну супутникову Wi-Fi-мережу, яка відкриє доступ практично до кожного гаджета, реєстру, до відомостей про кожну людину, кожен транспортний засіб, до баз даних будь-якого державного органу.
Інтернет речей надасть можливість доступу до інформації про будь-яку людину. У розвинених країнах, у тому числі в Україні, кожен громадянин матиме електронне громадянство. Достатньо буде однієї картки, яка водночас правитиме і за платіжний засіб, і за паспорт, і, наприклад, за перепустку. Більшість комунікацій з держорганами відбуватиметься через електронний кабінет.
7. Створення доданої вартості перетікатиме в цифрові сектори: IT, онлайн-торгівлю, інтернет-банкінг, електронні платежі, сервіси з надання онлайн-послуг, інтернет-рекламу, інтернет-ігри тощо.
За даними Digital Spillover, у 2016 році обсяг цифрової економіки становив 11,5 трлн дол., її частка у світовому ВВП — 15,5%. У розвинених економіках показник варіюється від 10% до 35% ВВП, у країнах, що розвиваються, — від 2% до 19%.
Частка цифрової економіки у світовому ВВП, %
Джерело: Digital Spillover — звіт Huawei Technologies Co. і Oxford Economics
За даними аналітиків інвестиційних банків, станом на початок 2018 року тільки 4 % галузей пройшли так званий дізрапшн: під впливом проривних технологій змінили свій бізнес, свої бізнес-моделі і стали організаціями принципово нового типу; 96 % галузей тільки мають це здійснити.
Акції компаній цифрового сектору торгуються з мультиплікатором P/E в 5—15 разів вище супроти компаній традиційного сектору.
| Сектори | Мультиплікатор Р/Е |
|---|---|
Цифрові сегменти |
|
| Програмне забезпечення (System & Application) | 209,7 |
| Програмне забезпечення (Internet) | 205,6 |
| Інформація й технології в галузі охорони здоров'я | 174,4 |
| Телекомунікаційне устаткування | 114,6 |
| Телеком (бездротовий) | 64,3 |
| Інформаційні послуги | 60,1 |
| Комп'ютерні послуги | 48,7 |
Традиційні сектори |
|
| Хімічна галузь | 28,4 |
| Нафта/газ (видобуток і розвідка) | 25,2 |
| Сільське господарство | 22,9 |
| Нерухомість | 20,2 |
| Видобуток вугілля | 13,4 |
| Авіатранспорт | 12,4 |
Джерело: Damodaran Online
8. Витрати на інформаційну безпеку стрімко зростатимуть
Кіберзагрози — один із головних викликів цифрової економіки. У 10- літній перспективі кількість хакерських атак лише зростатиме, а бізнес і державні організації активно нарощуватимуть витрати на продукти й послуги в галузі кібербезпеки.
9. Інтернет речей змінить повсякдення людини
До інтернету буде підключено практично все: від персональних гаджетів (годинники, фітнес-браслети) і дитячих іграшок до ліжка, кавоварки й системи опалення будинку. За оцінками Cisco, станом на 2030Е до мережі буде підключено 500 млрд пристроїв.
10. Активно розвиватиметься віртуальна та доповнена реальність (VR та AR)
Передусім це відіб'ється на ігровій індустрії, яка вже зростає на 20-30% на рік, а також на медицині, навчанні, тренінгах, бізнес- переговорах.
Наприклад, під час проведення наради кожен з учасників зможе перебувати в будь-якій точці світу, але технології (віртуальні окуляри) дозволять «бачити й відчувати себе тут і зараз, за столом переговорів». Люди не будуть прив'язані до місця.
11. Більша частина продажу здійснюватиметься онлайн
Візуальний і голосовий пошук товарів, персональна таргетована реклама, віртуальні помічники, 3D-тури й онлайн-приміряльні полегшать покупки через інтернет. Купівля продуктів харчування й товарів повсякденного вжитку також зміщуватиметься з офлайн в онлайн-сектор. Це стане й засобом оптимізації міської логістики.
12. Покоління Z вибирає економіку спільного споживання (sharing economy)
Люди, народжені від середини 1990-х до середини 2000-х, до 2030Е будуть драйвером споживчого попиту у світі. Вони більш підприємливі, на відміну від попередніх поколінь, і водночас більш волелюбні й вільні від чужої думки. Для них не існує авторитетів. Вони менше зосереджені на накопиченні того, що в поколінь X і Y вважалося цінністю.
Покоління Z обирає економіку спільного споживання (шеринг- економіку): спільне мешкання (колівінг), сервіси обміну велосипедами, спільне використання автомобілів (каршеринг), офісів (коворкінг), гаджетів, одягу і навіть їжі (фудшеринг — «порятунок» продуктів, призначених на викидання, в інтересах нужденних). Якщо споживачеві вигідніше платити за тимчасове користування активом або товаром, ніж купувати його, він обирає перше.
Важливо зазначити, що це не тільки споживчий тренд: корпорації нової економіки йдуть цим шляхом, передаючи на аутсорсинг безліч класичних функцій, спільне використання офісів, складів, каналів збуту тощо.
Ринок спільного споживання, за оцінками учасників, до 2025Е може вирости в понад 20 разів — до 335 млрд дол.
Водночас молодих людей у країнах, що розвиваються — арабських, африканських, латиноамериканських, — важко віднести до покоління Z. У цих регіонах зовсім інші моделі поведінки. Тому соціальний розрив і дисбаланси стануть серйозною проблемою світової економіки в найближчі 10 років.
13. Штучний інтелект витіснятиме людей
За оцінками McKinsey & Co, до 2030Е через розвиток штучного інтелекту і автоматизації процесів 400-800 млн людей опиняться без роботи.
Зникнуть десятки (сотні) професій. Те, що одного разу створено або відкрито людиною, дублюватиме робот. Людина буде задіяна там, де потрібні творчість, креатив, нестандартне мислення, емпатія. Перелік професій, які перебувають у зоні ризику, наведено в Додатку 1.
Кардинально знизиться роль людини в управлінні транспортом. Машини, авіаційні, морські та інші транспортні засоби будуть автоматизовані, оснащені функцією автопілота. Це підвищить ризики техногенних катастроф, оскільки електронні системи залишаться вразливими. З іншого боку, налаштування штучного інтелекту будуть спрямовані на ефективну диспетчеризацію транспортних потоків і зниження ризиків.
14. Дрони використовуватимуть повсюдно
Дрони (безпілотні літальні апарати) використовуватимуть для відстеження заторів і аварій на дорогах, патрулювання в містах, моніторингу будівель, пошуку злочинців і доказів.
Дрони гаситимуть пожежі, запилюватимуть рослини й уноситимуть добрива, рятуватимуть людей і тварин, доправлятимуть вантажі у важкодоступні райони і просто здійснюватимуть постачання їжі або речей з інтернет-магазину замість традиційних кур'єрів.
Одна з проблем майбутнього — концентрація дронів в одній точці й регулювання потоку в повітрі. Рішенням може стати автоматизована розподільна система регулювання з умовою підключення кожного дрона до глобальної мережі, що не виключає зростання ризику втручання в її роботу.
15. Нові технології розширять можливості людини
Екзоскелети (роботизовані костюми) зможуть збільшувати фізичну силу людини, повернуть здатність ходити людям з обмеженими можливостями.
Нейроінтерфейси дозволять миттєво передавати думки і óбрази цифровому пристрою або навіть іншій людині, що багато в чому вирішить проблему комунікацій.
Завдяки технологіям віртуальної реальності людина зможе умовно помістити себе на місце іншої людини, наприклад політичного опонента, біженця, жертви насильства або, навпаки, злочинця. Це поліпшить здатність людей співпереживати і усвідомленіше ставитися до слів і вчинків.
16. Біоінженерія дасть нові ліки, паливо, продукти харчування, вирішить проблеми забруднення навколишнього середовища
На світ чекає дуже багато проблем, пов'язаних зі зростанням чисельності населення. Їх рішення багато в чому забезпечить біоінженерія.
Наприклад, проблему пошуку донора буде вирішено шляхом вирощування штучних органів і тканин, забезпечення інсуліном та іншими препаратами першої черги — створенням синтетичних ліків з модифікованих бактерій.
Важливий сектор майбутнього — генна інженерія бактерій, грибів, водоростей, які розщеплюватимуть старі відходи, у тому числі синтетичні. З'являться нові конструкційні й текстильні матеріали, які розщеплюватимуться.
Генно-модифіковані бактерії будуть здатні виробляти їжу й ліки, очищувати воду й повітря, створювати будматеріали.
Мікроорганізми зможуть перетворювати відходи на паливо для автомобілів.
Унаслідок активного розвитку генної інженерії можливі техногенні катастрофи й поява нових хвороб.
17. Тривалість життя збільшуватиметься
Розшифрування генетичного коду допоможе раніше виявляти захворювання й запобігати їм. З'являться імплантовані давачі, які відстежуватимуть стан здоров'я людини й передаватимуть інформацію терапевтові. Ліки стануть індивідуальними, з доправлянням «точно в ціль».
Генна терапія стане альтернативою протезуванню й хірургічним операціям, наприклад із заміни суглобів. Кардинально зросте застосування кардіостимуляторів.
Поєднання біоінженерії та 3D-друку уможливить створення тканин для тестування ліків, друкування штучних кісток, тканин та органів, заміну не лише хворого органу, а й просто старого на новий з метою збільшення тривалості життя.
Через те що люди житимуть довше, зміниться структура захворюваності. Збільшитися число хвороб, пов'язаних із роботою мозку (хвороба Альцгеймера).
18. Відчуття щастя у людей може бути менше
Стреси — один із головних ризиків майбутнього. Збільшення кількості людей і підвищення агресії, у тому числі в інтернеті, провокуватимуть психічні розлади.
Відхід від реального спілкування на користь соціальних мереж і месенджерів буде причиною самотності та пригніченості, особливо серед молоді. Своєю чергою пошук причетності сприятиме об'єднанню людей у спільноти за інтересами, їх вплив у суспільстві зростатиме.
У розвинених країнах роботизація призведе до того, що переважна частина населення втратить роботу. Не маючи змоги самореалізуватися та знайти своє призначення в житті, люди страждатимуть на апатію та клінічну депресію.
Що більше стресів, депресій, то більша проблема хімічної залежності. Активно поширюватимуться наркотики, у тому числі дешеві синтетичні. Україна — одна з країн, через які пролягає маршрут наркотрафіку (з Афганістану, Центральної Азії через Росію до Європи).
Кількість самогубств у світі зростатиме.
19. Медіа втратять свої початкові функції та перетворяться на інструмент «transmitting information»
Світ увійшов в епоху, де відрізнити правду від фейку практично неможливо. Будь-яку інформацію, будь-яке відео можна підробити. У майбутньому ця тенденція тільки посилиться. За допомогою нових технологій можна буде підробляти голос, міміку обличчя тощо. Це призведе до кризи основної функції медіа — верифікації інформації. Постане питання про доцільність подальшого існування медіа в нинішньому вигляді.
Китай уже презентував віртуального ведучого; форми подання й канали передавання інформації весь час змінюватимуться, але головним каналом буде інтернет з акцентом на персональне таргетоване надання інформації.
Мережева відеоіндустрія стане найзатребуванішою як канал отримання інформації. ТБ і радіо практично «помруть».
20. Реальність у 2030Е перевершить очікування. Люди мислять лінійно, зміни відбуваються експоненціально
Озираючись назад і думаючи, що зміни відбуваються лінійно, ми ризикуємо відстати від світу, технологій, соціальних форм, що розвиваються експоненціально.
Єдиний шлях для України бути готовою до майбутнього — не лише слідувати трендам, але й створювати свої, впливаючи на регіональний та світовий порядок денний, ставлячи на чільне місце якість життя людей.
Таблиця 1. Професії, що перебувають у зоні ризику, і приклади нових професій до 2030Е
| Професії, що перебувають у зоні ризику | Нові й потенційно затребувані професії |
|---|---|
|
|
Джерело: Атлас нових професій
Таблиця 2. Технології, які змінять світ до 2030Е
| Технології | Сфери застосування (приклади) |
|---|---|
|
|
Джерело: https://hightech.fm/, https://www.scmp.com/frontpage/international, https://www.mckinsey.com/, https://www.globalxfunds.com/, https://www.weforum.org/